Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (5) | Журнали та продовжувані видання (1) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (9) | Авторитетний файл імен осіб (1) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Милиця М$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 14 Представлено документи з 1 до 14 |
|||
| 1. | 
Милиця М. М. Хірургічні аспекти лікування неспецифічного виразкового коліту [Електронний ресурс] / М. М. Милиця, М. Д. Постоленко, К. М. Милиця, І. М. Ангеловський, В. В. Солдусова // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2014. - Вип. 23(2). - С. 626-632. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2014_23(2)__86 Наведено результати хірургічного лікування хворих на неспецифічний виразковий коліт за останні 13 років в клініці хірургії і проктології ДЗ "ЗМАПО МОЗ України". Обгрунтовано необхідність розширення показань до хірургічного лікування таких хворих за відносними показаннями як основного резерву покращання безпосередніх і віддалених функціональних результатів оперованих пацієнтів з виразковим колітом. Післяопераційні ускладнення переважали у пацієнтів, оперованих за абсолютними показаннями (23,0 %). У групі пацієнтів, оперованих за відносними показаннями, післяопераційні ускладнення зустрічалися в 15,3 %. Серед оперованих хворих 39 (75,0 %) пацієнтів мали гарні та задовільні результати. | ||
| 2. | 
Милиця М. М. Відновлення прохідності гастроезофагальної ділянки при злоякісних пухлинах шляхом ендоскопічного стентування [Електронний ресурс] / М. М. Милиця, В. І. Давидов, В. Ф. Тімченко, Ю. В. Товбін // Український журнал малоінвазивної та ендоскопічної хірургії. - 2010. - Vol. 14, № 2. - С. 38-39. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujmekh_2010_14_2_23 | ||
| 3. | 
Милиця К. М. Мультидисциплінарний підхід до терапії метаболічного синдрому та ожиріння як запорука ефективності їхнього лікування [Електронний ресурс] / К. М. Милиця, М. М. Милиця, М. Д. Постоленко, Н. С. Луценко, В. В. Солдусова // Семейная медицина. - 2015. - № 4. - С. 38-40. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/simmed_2015_4_12 Розглянуто питання ефективності та комплаєнтності терапії метаболічного синдрому та ожиріння. Визнано необхідність мультидисциплінарного підходу до лікування та використання метаболічної хірургії. | ||
| 4. | 
Милиця М. М. Профілактика неспроможності товстокишкових анастомозів при обтураційній непрохідності [Електронний ресурс] / М. М. Милиця, І. М. Ангеловський, М. Д. Постоленко, В. В. Солдусова // Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковльчука. - 2016. - № 4. - С. 11-13. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/shpkhir_2016_4_4 | ||
| 5. | 
Милиця М. М. Експериментальне зміцнення товстокишкових анастомозів [Електронний ресурс] / М. М. Милиця, К. М. Милиця, В. В. Стеблянко // Медичні перспективи. - 2018. - Т. 23, № 4(1). - С. 163-164. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mp_2018_23_4(1)__50 | ||
| 6. | 
Милиця М. М. Експериментельне обґрунтування зміцнення та морфологічні зміни в ділянці товстокишкового анастомозу [Електронний ресурс] / М. М. Милиця, В. В. Стеблянко // Буковинський медичний вісник. - 2019. - Т. 23, № 1. - С. 60-65 . - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2019_23_1_11 | ||
| 7. |
Милиця М. М. Особливості накладання та укріплення товстокишкового анастомозу у хворих з інсулінорезистентністю [Електронний ресурс] / М. М. Милиця, В. В. Стеблянко, Т. В. Олійник // Буковинський медичний вісник. - 2019. - Т. 23, № 4. - С. 73-79. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2019_23_4_13 Мета роботи - дослідити особливості накладання та укріплення товстокишкового анастомозу (ТКА) у хворих з інсулінорезистентністю (ІР) з використанням сучасних адгезивних матеріалів. З метою визначення особливостей накладання та укріплення ТКА у хворих з ІР з використанням сучасних адгезивних матеріалів обстежено та прооперовано 80 осіб (медіана віку - 64 (57; 71) роки). Усіх пацієнтів було розподілено на дві групи, залежно від методу укріплення шва ТКА: 1-ша група - 40 осіб, яким виконано накладання однорядового безперервного шва (ОБШ) ТКА (медіана віку - 65 (57; 75) років, 2-га група - 40 осіб, яким виконано накладання однорядового безперервного шва ТКА, та з метою герметизації та укріплення зони анастомозу додавали сучасний адгезив для тканин H-бутилціаноакрилат (катсил) (медіана віку хворих - 63,5 (58,5; 70,5) року. Проведено визначення спектра мікробної флори виділень із дренажів поблизу анастомозу та аналіз післяопераційних ускладнень. У хворих з ІР, яким з метою додаткового укріплення зони ТКА після накладання ОБШ використовували адгезив для тканин H-бутилціаноакрилат, траплялася достовірно менша кількість пацієнтів з поєднанням двох різних штамів мікроорганізмів у порівнянні з хворими, яким накладали ОБШ ТКА без додаткового укріплення, [2 (5,0 %) хворих проти 9 (22,5 %)) (<$Echi sup 2 ~=~5,17>, df = 1; p << 0,05], а також достовірно більше пацієнтів з відсутнім ростом мікроорганізмів у посівах із зони анастомозу [11 (27,5 %) хворих проти 3 (7,5 %) хворих відповідно) (<$Echi sup 2 ~=~5,54>, df = 1; p << 0,05]. В обох групах, незалежно від методу накладання анастомозу, відзначалися гнійно-запальні ускладнення, проте у хворих з додатковим укріпленням зони ТКА кількість гнійно-запальних змін рани та випадків неспроможності ТКА було достовірно меншою у порівнянні з пацієнтами без додаткового укріплення 2,5 %, проти 17,5 % відповідно (<$Echi sup 2 ~=~6,65>, df = 1; p << 0,05 та <$Echi sup 2 ~=~5,00>, df = 1; p << 0,05 відповідно). Висновок: використання сучасного адгезиву для тканин H-бутилціаноакрилат (катсил) для додаткового укріплення зони ТКА у хворих з інсулінорезистентністю сприяє достовірному зниженню забруднення зони довкола анастомозу, а також зменшенню кількості гнійно-запальних змін рани та випадків неспроможності ТКА.Мета роботи - дослідити особливості накладання та укріплення товстокишкового анастомозу (ТКА) у хворих з інсулінорезистентністю (ІР) з використанням сучасних адгезивних матеріалів. З метою визначення особливостей накладання та укріплення ТКА у хворих з ІР з використанням сучасних адгезивних матеріалів обстежено та прооперовано 80 осіб (медіана віку - 64 (57; 71) роки). Усіх пацієнтів було розподілено на дві групи, залежно від методу укріплення шва ТКА: 1-ша група - 40 осіб, яким виконано накладання однорядового безперервного шва (ОБШ) ТКА (медіана віку - 65 (57; 75) років, 2-га група - 40 осіб, яким виконано накладання однорядового безперервного шва ТКА, та з метою герметизації та укріплення зони анастомозу додавали сучасний адгезив для тканин H-бутилціаноакрилат (катсил) (медіана віку хворих - 63,5 (58,5; 70,5) року. Проведено визначення спектра мікробної флори виділень із дренажів поблизу анастомозу та аналіз післяопераційних ускладнень. У хворих з ІР, яким з метою додаткового укріплення зони ТКА після накладання ОБШ використовували адгезив для тканин H-бутилціаноакрилат, траплялася достовірно менша кількість пацієнтів з поєднанням двох різних штамів мікроорганізмів у порівнянні з хворими, яким накладали ОБШ ТКА без додаткового укріплення, [2 (5,0 %) хворих проти 9 (22,5 %)) (<$Echi sup 2 ~=~5,17>, df = 1; p << 0,05], а також достовірно більше пацієнтів з відсутнім ростом мікроорганізмів у посівах із зони анастомозу [11 (27,5 %) хворих проти 3 (7,5 %) хворих відповідно) (<$Echi sup 2 ~=~5,54>, df = 1; p << 0,05]. В обох групах, незалежно від методу накладання анастомозу, відзначалися гнійно-запальні ускладнення, проте у хворих з додатковим укріпленням зони ТКА кількість гнійно-запальних змін рани та випадків неспроможності ТКА було достовірно меншою у порівнянні з пацієнтами без додаткового укріплення 2,5 %, проти 17,5 % відповідно (<$Echi sup 2 ~=~6,65>, df = 1; p << 0,05 та <$Echi sup 2 ~=~5,00>, df = 1; p << 0,05 відповідно). Висновок: використання сучасного адгезиву для тканин H-бутилціаноакрилат (катсил) для додаткового укріплення зони ТКА у хворих з інсулінорезистентністю сприяє достовірному зниженню забруднення зони довкола анастомозу, а також зменшенню кількості гнійно-запальних змін рани та випадків неспроможності ТКА. | ||
| 8. | 
Милиця М. М. Вплив інсулінорезистентності на перебіг післяопераційного періоду у хворих після накладання товстокишкового анастомозу [Електронний ресурс] / М. М. Милиця, В. В. Стеблянко, Т. В. Олійник // Запорожский медицинский журнал. - 2020. - Т. 22, № 3. - С. 338-343. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zmzh_2020_22_3_10 Цель работы - определить влияние инсулинорезистентности (ИР) на развитие послеоперационных осложнений у больных после наложения толстокишечного анастомоза (ТКА). Для определения влияния ИР на течение послеоперационного периода после наложения ТКА обследовали и прооперировали 80 больных в возрасте от 24 до 82 лет (возраст больных - 63,41 (57,00; 71,50) года); среди них - 29 (36,25 %) мужчин и 51 (63,75 %) женщина. Пациентов поделили на 2 группы: 1 - 40 больных с ИР (возраст больных - 65,00 (57,00; 75,00) года); 2 группа - 40 больных без ИР (возраст больных - 62,00 (56,00; 67,00) года). Проведен анализ послеоперационных осложнений, состояния углеводного и липидного обмена, уровней маркеров системного воспаления и адипоцитокинов. ИР приводит к достоверному увеличению случаев гнойно-воспалительных изменений в области послеоперационной раны, по сравнению с больными без ИР (12 против 4 соответственно) (<$E chi sup 2 ~=~5,00>, df = 1; p << 0,05) У больных с ИР установлены достоверно (p << 0,05) большие значения индекса массы тела (на 6,8 %), окружности талии (на 4,65 %), уровня инсулина крови, индекса НОМА-IR, индекса НОМА 2 и индекса НОМА-<$E beta>-cell (в 3,42, 3,47, 3,01 и 3,32 раза) соответственно, а также уровня триглицеридов (на 26,2 %), концентраций СРБ (в 2,14 раза), резистина и ФНО-<$E alpha> (на 51,72 и 36,51 % соответственно). Обнаруженными корреляционными взаимосвязями значения индекса НОМА с резистином и ФНО-<$E alpha>, а также маркеров обмена инсулина с показателями висцерального ожирения доказана роль ИР в активации системного воспаления и адипоцитокинового дисбаланса. Выводы: инсулинорезистентность приводит к увеличению случаев гнойно-воспалительных осложнений у больных при наложении толстокишечного анастомоза. Наличие инсулинорезистентности сопровождается достоверно большей выраженностью липидных нарушений и провоспалительных изменений крови, а ее выраженность увеличивается с прогрессированием показателей висцерального ожирения. | ||
| 9. | 
Милиця М. М. Підхід до хірургічного гострого парапроктику на тлі цукрового діабету [Електронний ресурс] / М. М. Милиця, М. Д. Постоленко, І. М. Ангеловський, В. В. Солдусова, В. С. Казаков // Сучасні медичні технології. - 2019. - № 2(3). - С. 4-6. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Smt_2019_2(3)__3 | ||
| 10. |
Милиця М. М. Вплив додаткового укріплення товстокишкового анастомозу на виразність обсіменіння черевної порожнини [Електронний ресурс] / М. М. Милиця, К. М. Милиця, В. В. Стеблянко, В. В. Солдусова, В. С. Казаков // Сучасні медичні технології. - 2021. - № 2. - С. 50-54. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Smt_2021_2_11 | ||
| 11. |
Милиця М. М. Ультразвукова діагностика ускладнень в ранньому післяопераційному періоді у хворих після накладання товстокишкового анастомозу [Електронний ресурс] / М. М. Милиця, К. М. Милиця, В. В. Стеблянко, В. В. Солдусова, В. С. Казаков // Сучасні медичні технології. - 2022. - № 3. - С. 15-19. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Smt_2022_3_5 | ||
| 12. |
Милиця М. М. Сучасний індивідуально-комплексний підхід в лікуванні гемороїдальної хвороби [Електронний ресурс] / М. М. Милиця, М. Д. Постоленко, К. М. Милиця, В. В. Солдусова // Сучасні медичні технології. - 2022. - № 3. - С. 26-28. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Smt_2022_3_7 | ||
| 13. |
Милиця М. М. Стимуляція ранового процесу при довготривало незагоєних ранах у пацієнтів із синдромом діабетичної стопи [Електронний ресурс] / М. М. Милиця, В. В. Солдусова, К. М. Милиця, В. В. Стеблянко, в. С. Казаков, М. Д. Постоленко // Сучасні медичні технології. - 2022. - № 3. - С. 34-38. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Smt_2022_3_9 | ||
| 14. |
Милиця М. М. Особливості перебігу ранового процесу при лікуванні гострого парапроктиту у хворих на цукровий діабет 2 типу [Електронний ресурс] / М. М. Милиця, В. В. Солдусова, М. Д. Постоленко, К. М. Милиця, С. М. Чобей // Сучасні медичні технології. - 2023. - № 1. - С. 22-26. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Smt_2023_1_6 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |